ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ


ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ В ДОРОЗІ: ПОРАДИ САЙТУ «ДОВІДНИК БЕЗБАР’ЄРНОСТІ»

Під час вимушеного переїзду через бойові дії діти потребують особливого піклування та підтримки. У проєкті «Довідник безбар’єрності» містяться поради, які допоможуть малечі перенести примусове переміщення.

Поради для батьків:

1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки.

Якщо маєте визначений маршрут, поясніть дитині, куди ви їдете та чому. У випадку, якщо ви не маєте повної інформації, використовуйте таку фразу: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше». Говоріть про напрямок руху, міста, які проїжджаєте, – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.

2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності.

Запропонуйте взяти в дорогу улюблену іграшку чи іншу важливу для дитини річ. Це допоможе відаволікти малечу та підсилить відчуття зв’язку з домом. Дитина може обійняти іграшку у момент страху або суму та заспокоїтись.

3. Поясніть правила поведінки в дорозі.

Зверніть увагу дитини на те, що під час зупинок на блокпостах потрібно поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному разі не виходити з транспорту.

4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби.

Регулярно запитуйте, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт у дорозі, можна вигадити кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).

5. Стабілізуйте емоційний стан.

Допомогти дитині впоратися з емоційною напругою можна за допомогою звуків та рухів. Наприклад, якщо малеча злиться, запропонуйте витягнути руки, стиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і розплющити очі (повторити декілька разів). Впоратися зі стресом допоможуть прості вправи: погиркати як звір, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо».

6. Допомагайте дитині справлятися з втомою.

Дорога виснажує, від довгого сидіння можуть заніміти кінцівки. Активізувати тіло допоможуть поплескування по тілу (це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка поруч). Щоб перемкнути увагу малечі, запропонуйте їй відгадати загадки, пограти в «Їстівне – неїстівне» та слова.

7. Дбайте про себе, адже турбота про себе – це турбота і про дитину.

Стежте за вашим диханням та потребами організму, намагайтеся відпочивати. Для зняття напруги та втоми можна масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощо.

Більше корисної інформації для родин із дітьми, людей з інвалідністю, людей старшого віку та їхніх близьких шукайте в розділі «У воєнний час» на сайті «Довідник безбар’єрності», створеному за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

Нагадаємо, експерти телеграм-каналу «Підтримай дитину» розповідають про типові реакції дитини 12-18 років під час травматичних подій.


Інформаційний матеріал

«Як подбати про дитину в укритті»

1. Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
2. Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
3. Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
4. Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
5. Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
6. Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
7. Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
8. Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
9. Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
10. Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
11. «Ми обов’язково впораємось, ми дуже сильні».
Докладніше у «Довіднику безбар’єрності»  https://bf.in.ua/war/iak-podbaty-pro-dytynu-v-ukrytti/

Інформаційний матеріал

«Як діяти і куди повідомляти, якщо бачите дитину без дорослих»

🟪 «…Переконайтесь, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли. Розпитайте людей поруч, чи не знають вони дитину, можливо, бачили поряд з нею дорослих. Не залишайте її саму!
🟪 Якщо дитина потребує медичної допомоги, терміново викличте швидку. Спробуйте допомогти самостійно, якщо маєте відповідні знання і навички, або попросіть це зробити людей, які поруч.
🟪 Заспокойте дитину, запропонуйте їй води. Запитайте, як її звати і звідки вона, коли вона востаннє бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею. Спробуйте дізнатись номер телефону батьків або інших рідних.
🟪 Уточніть у дитини, чи знає вона адресу і коли востаннє була вдома або у тимчасовому житлі, якщо родина переїхала.
🟪 Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділення поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де зустріли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі.
🟪 Повідомте про дитину поліцію за номером 102 або за тим, що функціонує у вашій місцевості (актуальні контакти можна знайти на Facebook-сторінці Національної поліції).
🟪 Також за можливості повідомте про дитину найближчу службу у справах дітей. Зазвичай її контакти є на сайті місцевої ради або адміністрації.
🟪 Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.
🟪 Занотуйте або спробуйте запам’ятати, з ким ви розмовляли в поліції та/чи службі у справах дітей (прізвище, ім’я, посада).
🟪 Якщо ви не можете чекати на приїзд поліції та/або служби у справах дітей, погодьте з ними у телефонній розмові, чи можете ви передати дитину адміністрації або працівникам найближчої лікарні, вокзалу, автобусної станції тощо.
🟪 Відведіть дитину до відповідного закладу, обов’язково запишіть, кому ви її передали (прізвище, ім’я, посада, телефон) і надайте цю інформацію поліції та/чи службі у справах дітей. Також пізніше ви можете зателефонувати цій людині та переконатися, що дитину передали до відповідних служб.
🟪 Крім того, повідомити про дитину, що залишилася сама, поінформувати про загублену дитину, заявити про свою готовність прихистити дитину на тимчасове влаштування ви можете у Телеграм-боті «Дитина не сама».
🟪 Якщо ви бажаєте тимчасово прихистити дитину у себе вдома, повідомте про це службу у справах дітей.
🟪 Виїжджати з дитиною за межі України заборонено, адже зробити це можуть тільки її рідні або уповноважені особи. Детальніше про перетин кордону з дитиною ми пишемо тут.
🟪 Якщо ви стали свідком події, коли невідомі хочуть вивезти дитину за кордон, одразу повідомляйте поліцію за номером 102.
* На основі інформації від радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини, Ювенальної поліції України, представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні…»
Докладно у «Довіднику безбар’єрності»  https://bf.in.ua/…/iak-diiaty-i-kudy-povidomliaty…/

Інформаційний матеріал

«Як вберегти людину з аутизмом від сенсорного перевантаження».

«…У кожної людини з розладом аутистичного спектра (РАС) свої особливості балансу сенсорної системи, тому універсальних рекомендацій тут немає.

Якщо це близька людина, ви точно знаєте, які гіпер- або гіпочутливості їй притаманні. Враховуйте, що під час постійного стресу вони гіпертрофуються, тому щодня, а краще й декілька разів на день потрібно працювати над їх балансуванням.

Спортивні руханки, присідання, віджимання допоможуть людині з РАС краще відчувати власне тіло та знижувати рівень пропріоцептивного стресу. Важливий масаж – прожмакування і помірний тиск на всі частини тіла руками, легка розтяжка спини, рук і ніг, масаж голови пальцями – все те, що дозволить усвідомити себе фізично у просторі. Якщо є нагода, наповніть ранець людини чимось важким і попросіть її ходити з ним хоча б годину на день. Допоміжним буде також вузький одяг.

Варто індивідуально працювати з особливостями кожної окремої людини з РАС.

Комусь потрібні шумопоглинаючі навушники, а комусь навпаки – увімкнена музика, улюблені речі, кольори, їжа (за можливості), окуляри, обтяжувальні жилети.

В укриття обов’язково беріть з собою ліхтарик і ковдру або великий шарф, щоб людина могла закритися в «халабуду» від натовпу навколо.

Покажіть соціальну історію або віршовану розповідь з піктограмами…»

Докладніше у «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua/…/iak-vberehty-liudynu-z-autyzmom-vid…/


Перша леді Олена Зеленська презентувала електронну версію «Довідника безбар’єрності», який покликаний зафіксувати нові принципи безбар’єрної мови та коректного спілкування.

«Я завжди підкреслюю, що безбар’єрність – це нова норма, рівні можливості для всіх людей і доступність. Один з важливих елементів безбар’єрності – безбар’єрна мова. Це мова, у якій немає слів чи фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Людина – завжди у фокусі. Довідник стане посібником з коректного спілкування, де занотована етика спілкування», – наголосила Олена Зеленська.

Зауважимо, «Довідник безбар’єрності» — продукт з відкритим кодом, який можна використовувати у проєктах, цитувати, а також доповнювати. Посібник містить такі розділи, як складові безбар’єрності, правила мови, словник та безбар’єрний календар. Над його підготовкою працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, а також українські та міжнародні експерти.

«Цей посібник покликаний зробити філософію безбар’єрності більш зрозумілою для широкого загалу, надати роз’яснення доступною мовою щодо основних принципів безбар’єрності та правил комунікації», – зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля заплановано на березень 2022 року.

Посібник доступний за посиланням https://bf.in.ua.

Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що Уряд затвердив План заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності в Україні.

Довідково

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні».

Розроблення проєкту Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки координує Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті Міністрів України надає експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар’єрність».